Я вмиюсь холодною правдою життя. Змию макіяж брехні та натянутих посмішок. І постану перед світом…ні… перед тобою, такою, яка я є. І тоді буде зрозуміло наскільки ми з тобою різні і хоч здається такі близькі . ..це-самообман…наш самообман

Ти побачиш і все зрозумієш.

Ми з тобою немов небо і земля, яким ніколи не бути разом.
Нам не зрозуміти один- одного.

Я-небо, я-хмари, я-вітер.Я-твої сни.Я просто літаю.

А ти-земля,мені не зрозуміла,така дивна і загадкова.Ти-ріки, Ти-океани.Ти-гори.Ти-осінь, літо, зима…Ти просто недосяжний для мене…
Ти вже здогадався, що ми будемо робити?
Отак і будемо милуватись один-одним так і не доторкнувшись до тепла душі.
І хоч хтось буде говорити,що ми холодні, грубі чи несамовиті.. насрправді ми завжди будемо дуже ніжними, добрими…але з іншими, не один з одним…